- допитуваний
- -а, -е.Дієприкм. пас. теп. ч. до допитувати. || у знач. ім. допи́тувані, -них, мн. (одн. допи́туваний, -ного, ч.; допи́тувана, -ної, ж.).Ті, кого допитують.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
допитуваний — на, не, Пр. Допитуваний; той, хто пройшов допит … Словник лемківскої говірки
допитуваний — прикметник … Орфографічний словник української мови
допитувана — див. допитуваний … Український тлумачний словник